Як тримати увагу та цікавість учнів

Як мене викладача з математичних дисциплін зацікавили англійські курси з програмування та чому

Коли я вже закінчила університет і активно займалася репетиторством, у мене була одна дуже незвичайна учениця.

Вона навчалася в англомовній школі, знала декілька мов, ходила на купу додаткових занять і мріяла працювати в NASA. А ще її сімʼя була з Австрії. І чесно… поруч із нею завжди відчувалося оце дивне натхнення. Наче людина вже живе трохи в іншому масштабі.

І якось вона скинула мені безкоштовний курс з програмування від MIT. Пам’ятаю цей момент дуже добре. Я відкрила його просто “подивитися”. Без особливих очікувань. І… я сама сиділа в захваті. Настільки, що досі пам’ятаю це відчуття. Як дитина, яка нарешті знайшла щось цікаве поробити.

Що ж саме було для мене натхненним? Там був викладач, величезна аудиторія, сотні студентів. Набагато більше, ніж у той самий час вміщалося у моєму рідному унівеситеті в Києві, де я тоді також викладала. Студентів на його лекції було десь 500!!!! Але не було відчуття лекції. Було відчуття життя.

Він постійно говорив із залом, ставив питання, викликав студентів на сцену, жартував, показував демонстрації, втягував людей у процес. Для мене у цей момент було так багато захвату, що я не могла відірватися, навіть слухаючи лекції англійською та ледве його розуміючи.

І найцікавіше — вся ця атмосфера трималася годину. Годину!!!!

Люди не “відсиджували” лекцію. Вони були всередині неї. Вони не відволікалися, вони були повністю задіяні в процес.

І я тоді дуже чітко зловила одну думку.

Недостатньо просто пояснювати. Потрібно ще створити відчуття, що те, чим ви займаєтесь — це щось важливе. Щось круте. Щось, що може змінити майбутнє людини.

Я точно знаю, що саме тоді взяла для себе дві речі, які залишилися зі мною на роки. І почала активно їх впроваджувати тоді в свої заняття, які проводила в унівесритеті та в репетиторські заняття. 

Перше — атмосфера. Оце внутрішнє відчуття: “Ти зможеш!”. “У тебе вийде!”. “Те, що ти робиш зараз — важливо!”. І це прикольно, це не щось нудне та зайве. Я почала вже на початку своїх занять давати найцікавіше з усього курсу свого предмету і з самого початку показувати як круто може бути, коли людина знає те саме що й я, викладач. Це стало толпами притягувати студентів до моїх занять. Вони стали проситися до мене на дипломні роботи та всіляко хотіли зі мною щось робити. В той самий рік в мене було 8 дипломників. Це був рекорд!!! Але зараз не про це, просто згадала.

І друге — діалог. Навіть якщо перед тобою величезна аудиторія. Навіть якщо це онлайн. Навіть якщо це складна тема. Весь час поивнно бути трохи кажеш ти, трохи твій студент. 

Людина повинна відчувати, що вона всередині процесу, а не просто слухає монолог. І зараз, коли я озираюся назад, я бачу, наскільки сильно це вплинуло на мої заняття. Тому що знання — це вже наступне, що я створюю, після того як мій учень зацікавився процесом. 

Атмосферу я налаштовую першою. Саме це те, що я тримаю весь час у фокусі і несу крізь всі уроки. Саме атмосфера і мотивація часто визначає, чи захоче людина думати далі. Чи буде боятися помилок. Чи залишиться в цьому процесі. І, чесно… це дуже відчувається на заняттях. Авжеж далі створюється дуже якісне викладання самого предмету із завданнями підібраними по рівнях складності та навчанням як їх робити і так далі. Але найперше, це ці дві успішні дії, які я створюю як викладач.

Навіть через роки я вже не задумуючись роблю це, а от сьогодні вирішила з вами поділитися. З цих курсів я взяла багато класних речей для себе, як для репетитора математики і інших предметів і для взаємодії з людьми також. Іншими своїми усвідомленнями щодо цих курсів поділюся в наступних статтях. Тож слідкуйте.

А ще хочу поділитись з вами посиланням на ці курси. Вони англомовні, протеякщо ви володієте мовою і цікавитесь програмуванням, вони точно стануть вам у нагоді. Тож тримайте. https://www.edx.org/cs50

Успіхів Вам у навчанні💛