Я досі памʼятаю правила, які я вчила у школі і ось чому

Очима учня, але через призму викладацького досвіду

Сьогодні хочу розповісти про одну вчительку математики, яку я досі дуже добре памʼятаю за гарне відношення та особливий підхід до викладання. Валентина Миколаївна.

Вона викладала в моїй другій школі. І зараз я розумію, наскільки цікавим був її підхід. І які навички після цього залишились особисто в мене.

Вона дуже хотіла, щоб зрозуміли всі. Навіть ті учні, які мали двійки. Вона багато показувала прямо на уроці, пояснювала, відповідала на запитання. До неї можна було підійти й сказати: «А я ось це не розумію». І вона показувала ще раз. Я дуєе добре памʼятаю як вона показувала нам коло і за допомогою ганчірки та крейди створила саморобний циркуль, щоб малювати коло на дошці. Вже тоді мене вражала її завзятість.

Але була ще одна річ, яка тоді мені не здавалася чимось особливим. Вона змушувала нас вчити правила напам’ять.  Так. Саме напам’ять.

І сьогодні, коли навколо зазубрювання стільки суперечок, я все одно вважаю цей її прийом дуже сильним саме щодо правил. Бо з нами відбувалася цікава річ. Коли ти декілька разів повторюєш математичне правило, в якийсь момент починаєш замислюватися: «А що означає ось це слово?» «А чому тут сказано саме так?»

І якщо поруч є викладач, якому можна одразу поставити це питання, запам’ятовування раптом перестає бути просто зазубрюванням. Для мене найяскравіший приклад — формули скороченого множення. Ми вчили не тільки самі формули. Ми вчили правила словами. І навіть складні формули для куба суми та куба різниці я могла відновити саме тому, що пам’ятала їхній зміст словами. Це залишилося зі мною на роки.

І зараз я думаю, що в сучасній освіті ми іноді кидаємося з однієї крайності в іншу. Або: «Треба все вивчити напам’ять». Або: «Нічого не треба запам’ятовувати, головне — розуміти». А мені близьке інше. Я вважаю, що є елементи, де потрібно тільки розуміти, але є й такі частини, коли потрібно вивчити напамʼять. Як от таблиця множення, чи формули.

Спочатку людина повинна зрозуміти, що стоїть за словами. А деякі важливі речі після цього варто ще й добре запам’ятати. Щоб вони стали твоїм інструментом. Саме тому я особисто деякі речі вчу напамʼять. Причому за роки викладання вже виробила спеціальний спосіб це робити, якому також навчаю і своїх учнів. Вони обожнюють це, тому що це дає їм можливість дійсно памʼятами, але без мук.

Щоб через п’ять, десять, двадцять років тобі не потрібно було щоразу починати з нуля. І от за це я дуже вдячна тій вчительці. Я вже не пам’ятаю більшості уроків, які були. Не пам’ятаю оцінок. А ось цей спосіб роботи зі знаннями пам’ятаю досі. І навіть самі правила можу розказати.

І, мабуть, це дуже багато говорить про те, що насправді залишається від хорошого вчителя через роки.

Успіхів Вам у навчанні💛